пʼятницю, 22 серпня 2014 р.

2014.08.22. Ігрища навколо ОДОСП. Спиртові війни по-Франківськи, або хто ви, пане Донченко?



Ситуація навколо нашого "Княгинина" з кожним днем набирає все цікавіших і крутіших обертів. 

Мітинги, пікети, судові справи, походи і поїздки по всіх можливих органах влади і структурах вже стали звичною практикою, як для колективу підприємства так і для усіх ключових гравців в цій далеко не простій ситуації.

І здавалося б просте питання ­ завод може і має працювати, випускати продукцію, яка до речі є достатньо якісною, знаною і 
конкурентоспроможною на території Прикарпаття та і за межами області, колектив, а це більше як триста чоловік, має отримувати, яку не яку, зарплату щоб годувати свої сім'ї, підприємство має отримувати прибутки і сплачувати податки і всі задоволені. Так ні, куди ж там! 

Кожен із ключових гравців, або товаришів, котрі думають, що є ключовими гравцями, мають, як то кажуть свій план. Отже трохи про деякі, нам відомі, плани. 

Гравець перший і на нашу думку найбільше адекватний ­ колектив заводу. Ну в цих усе просто і зрозуміло. Вони хочуть роботи і гідної оплати. А тому їхні бажання і вимоги самі чесні 
і справедливі.

Гравець другий ­ влада. Мали б також хотіти щоб завод працював податки сплачувались, а люди мали роботу. І ще не забуваймо про один аспект ­ імідж і конкурентоспроможність 
області.

Бо ж не так багато на наших теренах потужних і відомих підприємств. То ж обласна влада мала б бути, як ніхто зацікавлена в саме в позитивному сценарії розвитку подій на 
ОДОСП. 

А як на справді? А хто їх знає. На словах нібито так, а на ділі? 

Хоча подейкують знаючі люди, що наш губернатор хоче, щоб "Княгинин" працював. Хоче та не може! А як називається хлоп, який хоче, а не може? Правильно! Тільки не ми це написали, а ви це подумали. Тож звиняйте пане губернатор.  

Наступний гравець, або скоріше гравці ­ це наші " вєздєссущі" будівельники, котрі під егідою і патронатом "доблєсної" і "чєснєйшої" міської влади та під "чутким руководством" 
однієї з політичних сил, не будемо показувати пальцями, вже давно приглядаються до ласого кусочка землі майже у центрі міста. 

Самі розумієте, скільки квартир, а відповідно і "бабла" 
можна заробити збудувавши на місці поки що діючого заводу, якийсь ну типу "елітний" в мікрорайоні. 

От ці товариші, як повідомляють наші джерела, вже віддали "потрібним" людям 50 тисяч вічнозелених "американських" долярів, як аванс за вільне місце на місці поки що діючого 
заводу. 

І з нетерпінням чекають поки питання "потрібними" людьми буде вирішено, "Княгинин" вирізано на метал, а землю звільнено. 

І четвертий, далеко не останній, ба навіть основний, гравець так званий ДП "Укрспирт". 

Правда, якого дядька, якась зареєстрована за старої, злочинної влади Юрою Єнакієвським, у якихось там Броварах, структура вважає себе до цього часу чогось вартою, ми так і не можемо 
зрозуміти. 

А ви? Хоча що тут розуміти. Як каже теперішній керівник цього ДП " Укрспирт", а донедавна, за старої влади, бойовий заступник керівника пан Лагутін, ­ «бабло завжди перемагає зло». 

І очухавшись від кримінальних справ порушених по розкраданню спирту і коштів в "шалених" масштабах, ці "герої зеленого змія" знову хочуть керувати і " схемити". 

Та нічого дивного в цьому ми не бачимо, бо по перше ­ нічого іншого, як красти, вони не вміють, а по друге так звана нова влада ще ні одного скота не взяла за причинне місце і не відправила на зону. 

От і вирішили ці спиртовики, що тепер в них руки дійшли і до нашого ОДОСП. І треба підім'яти завод під себе. З якою метою, запитаєте ви. А з будь якою. Чи то вбити завод і продати 
земельку бажаючим, чи вбити конкурента, щоб взяти ще один ринок збуту для "дикої" хортиці, чи може з іншою метою, можемо лише здогадуватися. Ну як кажуть, ­ чужі думки, темний ліс.

Але...

І тепер про АЛЕ. Прислали ці білядержавні товариші очолити завод у Франківську такого собі пана Донченка. Ну Донченко то й Донченко, нам то що. Так ні. Не досить, що прізвище 
пана звучне, так і родився цей пан, де б ви думали? Правильно ­ у Росії. Це так зараз модно?

Та годі, ми не шовіністи і яка різниця де і хто народився. Тому підходимо об'єктивно. І де шукаємо ? Ну звісно в неті! А що пише нет про цього пана? 

А от і нічого доброго на жаль. Хоча, хочемо сказати, що інтернет на нашу думку ще та помийка і вірити усьому тому, що там лиють не варто. То ж ми лише взяли початкові дані, а дальше провели своє маленьке розслідування. 

Пан Донченко донедавна очолював Мишковицький спиртзавод на Тернопільщині і саме за його керівництва було викрадено із заводу 1 000 000 літрів спирту. На суму 23 000 000 гривень. З яких особисто йому, по інформації його колишніх підлеглих, дісталось 2 300 000 грн. 

Не слабо, правда? Кримінальна справа по даному факту ще не закрита, а ще чи то розслідується, чи то валандається в УМВСУ в Тернопільській області. І це ще не все про даного пана. 

Як стверджують його колишні колеги, він тривалий час виконував функцію "смотрящого" за спиртовими заводами сусідньої Тернопільської області, щомісячно збираючи для, як він сам стверджував, Юри Єнакієвського, по 100000 гривень з кожного керівника спиртзаводу в місяць. 

А заводів спиртових на Тернопільщині не так як у нас, а 11. Цікава сума, Чи не так? Вмієте рахувати? Тож не можемо стверджувати віддавав, чи не віддавав, при тому присутні не були, але що збирав у місяць більш як мільйон, то джерела підтверджують. 

Звичайно ви можете сказати, що злодій у злодія, то не шкода, та нам до Тернопільських злодіїв далеко, а от що планує 
вкрасти пан чи товариш Донченко у нас на ОДОСП нам не байдуже! Тож закономірне питання, дорогі земляки, ­ чи такого керівника ми потребуємо на одному із стратегічних підприємств 
області?...
Далі буде.

P.S. Картинка з iнтерета для привернення уваги.

пʼятницю, 15 серпня 2014 р.

2014.08.15. Вони повертаються?..


Шановні дорогі земляки! Скажіть, а наша толерантність має межі? 

На наш погляд меж не має. Бо ж як можна розцінювати той факт, що у славному місті Івано-Франківськ, у столиці бандерівського краю, місті про яке кляті москалі розказують страшні речі, зовсім спокійно і навіть з певною «помпою», ба навіть із залученням ЗМІ відбувається безсоромний шабаш! 

Так саме відьомський шабаш. Бо по іншому назвати цю гидоту просто не можливо. Про що ми, запитаєте ви? А ось про це Правда.if.ua

Так! І це у нашому місті!

Тож трохи інформації для необізнаних: сорок делегатів із різних куточків області, до речі, дуже і дуже цікаво, ким саме були делеговані ці проститутки, зібрались у самому центрі Івано-Франківська і дозволили собі щось там обирати і вирішувати. 

Вони створили, чи думають що створили, Івано-Франківську обласну регіональну партійну організацію Партії розвитку України. Уявляєте? 

І вони навіть обрали собі лідера, чи то підера, чи то фюрера. 

І став ним не хто не будь, а пан, чи то товариш, хоча тамбовський вовк йому товариш, одним словом непотріб, на якому пробу немає де ставити, Володимир Клюс. 

Забув, напевно, цей Клюс, як ще недавно разом із великим «регіоналом» Чудновим вихваляли «справжнього лідера», а для нас із вами, сволоту Януковича. 

А тепер, напевно, щось у лісі здохло, дай Боже щоб сепаратист, бо воно вилізло на трибуну, перед такими як і сам запроданцями, і строїть із себе велике «цабе». 

Ну знаєте, шановні. Була думка що це десь там на Сході всяка нечисть голови попідіймала, ну про Київ не говорив тільки ледачий, але щоб у нас, тут і так спокійно. 

А ми люструємо, ну тут у нас «Правий сектор», «Самооборона», громадськість. І де вони усі? То може ви шановні скажете, що нічого страшного, у нас демократичне суспільство і всі політичні проекти мають право на життя. 

Ну-ну... Тобто партія ригів лише помінявши назву має право на існування? 

А вам не цікаво, шановні, яка мета створення у нас в області осередку цієї так званої партії? І чи не цікаво вам, хто їх фінансує? 

І саме основне – хто має стати тут у нас на Прикарпатті має стати електоратом цієї, з вашого дозволу, партії. 

Чи не ті «гості» із Сходу, що заполонили усі ресторани, кавярні і «ригаловки» міст області? Спробуємо розібратись. 
Надіємось із вашою допомогою.

Далі буде...

четвер, 7 серпня 2014 р.

2014.08.07. "Наша міліція нас береже..."


Ми усі напевно вірили, що після революції у нашій з вами державі, хоч щось та змінилось. 

Ну, наприклад, міліція... Та де там. Звіряче побиття міліцією патріотично налаштованих громадян, які прийшли протестувати проти запроданки Лорак доводить, що ці тварини не зміняться ніколи. 

Звичайно у нас на Прикарпатті таке напевно не можливо, принаймні хочеться у це вірити. Наші «мєнти» зараз людей ніби то й не б’ють, хоча доходить інформація, що доїти почали із новими силами. 

Мова йде про ВДСБЕЗ та службу «ДАЙ». 

Подейкують люди що ці орли трохи оправили пір’я і щипають не «падєцкі». Але ми сьогодні не про це. 

Діяльність цих товаришів стане темою однієї із наступних наших публікацій. А сьогодні хочемо провести невеликий правовий «лікбез». 

Отже: Ви патріот і борець за справедливість? У Вас є що сказати цій владі? Ви хочете вказати банді на її місце? 

Тоді ми йдемо за вами! – наслідуючи відомий рекламний слоган, діють сьогодні правоохоронні органи України стосовно громадсько-політичних організацій, та і окремих громадян, які активно, у законний спосіб, протестують проти політики знищення української держави та знищення українського народу. 

Часто наші ГРОМАДЯНИ потрапляють під арешт, моральний та фізичний вплив правоохоронців, бо не знають своїх прав, а також обов’язків працівників органів МВС під час процедури затримання.

Якщо влада перетворила правоохоронні органи в інструмент політичного тиску і переслідування, ми повинні вміти себе захищати!

Коли працівники міліції звертаються до вас, то, перш за все, вони повинні представитися (назвати своє прізвище, імя, звання), показати за Вашою вимогою службове посвідчення 
(ч.2 ст.5 Закону України «Про міліцію»). 

І нічого дивного не буде, якщо ви представитеся і попросите цю "людину" зробити те ж саме. 
(Якщо встигнете із цими тваринами) 

Візьміть ручку, олівець, якщо є можливість (І запхайте куди зможете поцілити) – запишіть, немає можливості – намагайтеся запам’ятати, хто ця людина, на якій вона посаді, щоб ви знали, куди вас везтимуть. (Якщо везтимуть притомного, а не тягнутимуть б"ючи куди не попадя).

Це в абсолютній більшості випадків вплине на цю (людину?) і, якогось нахабства чи зловживань можна буде (уникнути?), бо працівник міліції побачить, що ви знаєте свої права і знаєте обов’язок працівника міліції представитися таким чином, щоб ви це запам’ятали. (Надіюсь допоможе)

Коли вас намагаються затримати й доставити в міліцію, насамперед треба запам’ятати, що активно пручатися цьому процесу не можна (А ТРЕБА!), тому що вас відразу ж звинуватять у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. (І так звинуватять у всіх смертних гріхах) 

Це призведе до того, що вас можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУАП. Так звичайно роблять, коли людину необхідно “легально” затримати в стінах міліції на кілька діб.(Або й на довше! Аби лишитись цілим!)

Що ж робити?

Перше. Добре запам’ятати, що вимога працівника міліції повинна бути законною (Малоймовірно в нашій країні). 

Тобто, у міліціонерів повинні бути підстави для вашого затримання, й вони повинні вам повідомити про них негайно (Як би ж то) при затриманні, як того вимагає ст. 29 Конституції України та ст.11 ЗУ «Про міліцію, ст.. 106 КПК України .( І де це працює?)

Їх відмовки, що вам усе пояснять у міліції, у жодному разі не повинні вами сприйматися. Коли ви потрапите до міліції, там вам вигадають купу підстав, у тому числі й тих, про які ви навіть не підозрюєте, наприклад, що ви нецензурно лаялися й порушували громадський спокій.

Друге. Пам’ятайте, що вас оберігає ст. 19 Конституції України, яка говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Тому, поки вам не пояснять законну причину затримання, ніхто не може вас примусити йти в міліцію. (Хіба затягнути).

Існує вичерпаний перелік підстав для затримання:

- якщо особу застали безпосередньо під час здійснення злочину (правопорушення) або відразу після нього;

- якщо потерпілі або очевидці прямо вкажуть, що саме ця особа вчинила злочин (правопорушення);

- якщо на підозрюваному, на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину;

- якщо особа намагається втекти або не встановлена особистість підозрюваного.

( - і основна ВИ просто не сподобались)

Третє. Якщо все-таки міліціонери наполягають на затриманні, вимагайте складання протоколу про адміністративне правопорушення, або протокол затримання прямо на місці, а не в міліції.(Якщо ті телепні звичайно вміють писати і читати, бо в основному тільки рахувати) 

У протоколі неодмінно повинна бути зазначена дата й час вашого затримання, прізвище й посада співробітника міліції, що вас затримує, суть вашого затримання з обов’язковим посиланням на норму закону, що його передбачає.(Дивись вище)

При затриманні працівник міліції зобов’язаний видати вам копію протоколу.(А не тільки бити по печінці).

Четверте. Якщо затримання все-таки відбулося, вимагайте негайно повідомити ваших чоловіка/дружину або інших родичів про місце вашого перебування або прямо зв’яжіться з вашим адвокатом. (Якщо встигнете і вас почують).

Право на юридичну допомогу й на повідомлення рідним про місце вашого перебування передбачене тією ж ст. 29, пункт 6 Конституції України, а також ст. 261 КпАП. (Як казали в одному відомому кінофільмі «ТОЛЬКО НЕ В НАШЕМ РАЙОНЕ»).

П’яте. Будучи затриманим, нічого не підписуйте і не ведіть жодних переговорів з міліціонерами. Пам’ятайте, що коли вас затримали як підозрюваного у скоєнні злочину, то час затримання минає через 72 години, якщо не буде пред’явлена постанова судді (ПРОДАЖНОГО І НАСКРІЗЬ ПІДКОНТРОЛЬНОГО) про обрання вам запобіжного заходу “утримання під вартою”.

А якщо вас затримали за адміністративне правопорушення, то час вашого затримання минає через 3 години після того, як буде встановлена ваша особа. («Щастливіє часов не наблюдают»). От чому так важливо, щоб протокол про затримання був складений негайно, у момент затримання, із вказуванням точного часу затримання. (Дивись вище).

Ви маєте право на адвоката (ст. 271 КпАП, ст. 47 КПК України).( І ще багато інших прав. Тільки кого вони цікавлять ці ваші права!!!).

Шосте. Ніколи не залишайте безкарним порушення ваших особистих прав і свобод. Нагляд за органами внутрішніх справ здійснює прокурор, і про всяке “свавілля”, що чинили з вами в міліції, обов’язково опишіть у скарзі в прокуратуру. (Або на село бабусі! допомагає однаково!).

А взагалі, допоможи НАМ БОЖЕ! (Якщо не хочемо допомогти собі самі!!!).

середу, 30 липня 2014 р.

2014.07.30. Кому війна! А кому мать родна!



   Останні події на Сході нашої багатостраждальної країни свідчать про те, що бардак, втрата совісті і повна байдужість стали чи не найпершими рисами наших далеко «не шановних» керманичів. Постійна інформація про жертви серед мирного населення, про загиблих та поранених серед тих героїв, які із зброєю в руках захищають свою Батьківщину, захищають нас із вами стає якимись, на превеликий жаль, буденними новинами. 


   Щоденне поповнення «Небесної сотні» вже здається нікого не дивує і не шокує. Не можемо не вдатись до порівняння того, як у нашому місті проходило прощання із першими Героями, що склали своє життя за свободу своєї країни, із тими похоронами, які, на жаль, чи не щотижня проходять в обласному центрі та містах і селах області. Ми черствіємо, люди, черствіє наша влада. Ці трагедії чим раз, тим більше стають проблемами лише родин, сімей і близьких.

   Зараз не лише не йдеться про оголошення жалоби, а й навіть доходить до абсурдних речей, коли черговий похорон героя заважає проїхати кавалькаді «крутого» гуцульського весілля. Ви пройдіться шановні надвечір нашою «стометрівкою». Ресторани і бари повні людей, веселощі в «розгарі» і угарі. Горілка ллється рікою, патріотизм відвідувачів зростає по мірі підняття «градусу» в крові. Ні, ми звичайно не хочемо звинуватити власників усіх розважальних закладів у нашій області в відсутності патріотизму і не спонукаємо їх згорнути свій прибутковий бізнес. Усі люди мають десь працювати, щось робити, але ж чи є почуття міри, чи є Бог у серці? І ще один аспект розважально-ресторанного життя міста – так звані «гості» нашого краю. От ці святкують так святкують, банкують так банкують. Питання так званих «жертв війни» переселенців із Сходу, що далі стає все гострішим. Вони ці «жертви» чи то війни, чи то аборту починають засівати у наших містах зерна свого світогляду, зерна ненависті і ворожнечі. І ой Боже нас борони, коли нам доведеться пожинати цей урожай. Звичайно не можна підходити до цих питань огульно, однак, як говорять люди, прецеденти вже є. 


   Коли наші із вами земляки, наші діти йдуть із зброєю в руках захищати Україну, то ці дядьки із великими животами, масивними золотими ланцюгами і торбами грошей прекрасно себе почувають тут у нас на Прикарпатті. І кажуть, що їм «нравітся, как дома». А чи хочемо ми, щоб у нас тут, в нашому прекрасному місті стало так як у них дома? 

   Черствіємо ми шановні, байдужіємо. Після отриманої перемоги над бандитським режимом знову з’явилось збайдужіння. Ну нехай хтось там, ну окрім нас, а ми переможці.

Тож про що це? А так, про ні про що... 

П.С. Людина на фото не має жодного відношення до статті.

понеділок, 14 липня 2014 р.

2014-07-14. Маршрутки по Івано-Франківськи... «Кому 2.75 – а хто ягодка опять»



   З 1 липня  вартість проїзду  в Івано-Франківських  автобусах зросла  до 2,75 грн. Городяни та гості нашого міста, вкотре сумно посміхнувшись, затягнули пояси, зціпили зуби і стали знову кроїти свої і так порожні бюджети, а найбільш оптимістично налаштовані  пасажири завмерли в очікуванні комфортніших умов перевезення.
Отже частина перша – лірична.
   Про якість пасажирських перевезень у місті не говорять лише німі, ледачі, або «нові» франківчани, що ніколи не користувались міським транспортом. Але хочемо вставити і свої «5 копійок». Стан маршрутних перевезень, точніше як у відомій пісня Скрябіна, описати навряд чи вдасться: 

Їде маршрутка
Як велика собача будка
На дорозі всіх підрізає
Бо шансон в салоні рубає
Владімірский централ, (3)
Владімірский центра-тра-тра...

Руку піднімаю, тіпа зупиняю
І в салон як Джекі Чан через вікно залітаю
На когось падаю, на когось кашляю
І дві гривні для ваділи із кишені дістаю
Трохи матюкаю, трохи підскакую
А сусіди всі мене із різних боків I love you
На коліна стаю, трошки подихаю
І до виходу пролізти між ногами пробую

   Тож, як бачите, шановні, і з пісні слів не викинеш, хоча додати від себе можна ще багато – і хамство водіїв, і розбиті автобуси і «дим сігарєт с мєнтолом» і без, і аварійність, і багато інших «приємних» моментів. Одним словом пісня Скрябіна «нє в бровь, а в глаз». Та не будемо робити рекламу артисту, впевнені, що і без нашої реклами він почувається добре, на відміну від нас, тих хто на собі відчув всі переваги громадського транспорту міста.
   Коли у червні виконком міської ради,  під тиском перевізників, таки погодився підняти тариф з 2 грн. до 2,75 (хоча перевізники просили 3 грн.), то робив це з основною вимогою – має піднятись і якість обслуговування. Квитки, навігатори, відеорестратори, що мають ту саму якість контролювати, відклали до вересня. Вловили, шановні, ціни зараз, а товар, тобто якість аж у вересні. Та у нас це не вперше. Нам не звикати. То добре вересень тай вересень, ну може потрібен нашим «шановним» перевізникам якийсь час на підготовку, але ж є речі, які вони можуть зробити вже сьогодні – чи не так? Наприклад змусити водіїв не палити в салонах, бути хоча б мінімально ввічливими, мити ці так звані транспортні засоби, не їздити так ніби вони на ралі  Париж - Дакар. Це теж чекати з вересня? Думаємо питання риторичне.
 А тепер частина друга – зовсім не лірична.
   Ну яка може бути лірика, коли мова йтиме про гроші. Так, знову про наші із вами гроші. Отже , як нам стало відомо із джерел близьких до перевізників, відбувався моніторинг перевезень одним маршрутним автобусом за один день. Даний моніторинг проводився як і міською владою, так і самими перевізниками. А тепер увага, слідкуйте за руками – дані міської ради – один автобус, один день: 360-380 пасажирів, із них 120-130 пільговиків. Данні перевізників – один день, один автобус: 200-220 пасажирів, із них 150-170 пільговиків. Як вам розбіжності? Дивні, чи не так? А на наш погляд зовсім не дивні, бо ж хлопці грають по правилах, правда кожен по своїх. І в даній грі – не обдуриш, не питимеш шампанського. Тож спробуємо самі. Беремо калькулятор і граємось в цікаву математику. Не будемо вірити жодній із сторін, а знаходимо золоту середину.  300 пасажирів в день віднімаємо 100 пільговиків, залишається 200, множимо на теперішній тариф 2, 75 грн. і виходить цифра 550 гривень в день з однієї маршрутки. Правда потрібно з цієї цифри відняти заправку транспорту, його обслуговування, заробітну плату водія і відняти, відняти,  відняти. Та все ж щось напевно залишається. І судячи по тому, хто у нас власники маршруток, на чому вони самі пересуваються і як вони живуть, то залишається не так і мало. А тим більше, що як повідомляють все ті ж наші джерела, при отриманні маршруту, так звана «корупційна складова» складає не багато не мало від 2 до 5 тисяч «зелених» в залежності від маршруту.  Ну та ми при цих розподілах не були, тому і стверджувати не можемо, хіба б зміг внести ясність в це питання пан Михайло Смушак керівник департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку міської ради.
   А далі до найцікавішого. До вересня усі автобуси на маршрутах міста мають бути обладнані системою  навігації , щодо якої  департамент  комунального господарства, транспорту і зв’язку уже оголосив конкурс на компанію-виконавця.  Ми  пошукали інформацію в Інтернеті і зрозуміли, що тут поле для діяльності у наших міських очільників більш як широке. Чому спитаєте? А тому що один навігатор із функцією прив’язки до диспетчерської системи коштує від 1000 до 10000 грн.  отже, маємо підстави вважати, що фірма виконавець  при такій кількості маршруток  заробить не якісь копійки.  То ж кому буде вигідна ця справа і в чию кишеню підуть гроші перевізників, а в кінцевому результаті, наші із вами? Будемо тримати це питання на контролі і обов’язково вас повідомимо, дорогі земляки із вказанням конкретних осіб.

Далі буде…

суботу, 5 липня 2014 р.

2014-07-05. В очікувані революції в податковій.


     В попередній статті "Менталітет Рагуля, або Пилососи на Стільцях" нами ставилось багато питань з приводу керівництва місцевих податківців. Ми запитували, чи після революції нове керівництво міндоходів збирається робити зміни, чи будуть відправлені геть хабарники і корупціонери? Чи дальше будуть продовжувати нищити бізнес, вимагати хабарі і красти, красти, красти… Наші питання не залишились поза увагою і набули досить значного резонансу, правда чомусь не серед так званих «податківців» , а серед мешканців Прикарпаття. Жоден із достойників мінздоху не прокоментував викладених у статті питань. І це не може не насторожувати. Бо ж якщо ці «люди» не реагують на критику, то для чого громадянське суспільство, за яке усі так боролись? У нас податкова для людей? Чи люди для податкової?

     То ж спробуємо розібратись, що змінилось за майже місяць. Отже по порядку. Першим питанням була в. о. керівника податкової пані Столярик. Тоді ми писали, що для нас вона «темна конячка» і нічого хорошого чи поганого про неї сказати не можемо. Що ж зараз. На різних інформаційних ресурсах нашого регіону з’явилось уже достатньо матеріалів про цю пані. Достатньо різні за своїм змістом матеріали, від просто інформаційних, до «хвалебних од», правда в коментарях до них можна почитати всякого… Та кому цікаво, може почитати і сам, благо GOOGLE річ у цьому дуже помічна. Але до пані Столярик, з кожним днем, виникає чим раз тим більше питань. І ці питання накопичуються, як сніг у Карпатах. Тож нехай зважає і думає «шановна», щоб часом лавиною з цих питань без відповідей, її не роздавило. Питання в першу чергу стосуються кадрів, кадрової роботи, бо ж як ми уже писали, в цьому гадючнику працюють такі «кадри», що стій і плач! Що зроблено керівництвом податкової у цьому напрямку? Що планується? Чи щось заважає? Якщо так, то що чи хто? Хоча, як говорить народне прислів’я «Поганому танцюристу і…..»

     Наступне питання пан Рахміль, попередній «долгоіграющий» керівник. Ну це питання так ніби вирішене. Як повідомляють наші джерела в податковій – цей «кадр» не витримав нелегкої долі нікчемної посади помічника і звільнився. І то вірно, бо де ж такому «спеціалісту» бути якимось там помічником. Дуже не порулиш. 

     Йдемо далі,- «міліціянт» Роїк. Він що вічний? Чи не замінимий? Хіба може він став на шлях виправлення і почав роздавати те що позабирав. Якщо так, то і ми б хотіли знати кому і де він роздає, може і нам щось перепаде… Джерело у міндосі правда стверджує, що цей «товариш» нарешті дослужився до «заслуженої» пенсії і збирається йти відпочивати, хоча як стверджують знаючі люди, заслужив він пенсію вже місяць як. Довго збирається. Нам не зрозуміло, чи то з духом зібратись не може, чи гроші так довго пакує. Може допоможемо громадою?

     Наступний персонаж – «герой» карпатських анекдотів, він же «Пилосос» він же пан Фалдина. От тут --- тихо!!! Барабанний дріб!!! Смертельний номер!!! О чудо! Цей ------- пішов!!! Що шановні, дорогі земляки зітхнули з полегшенням? Так сідайте міцно, щоб не впали! Бо залишивши тепле місце заступника, цей фрукт одцвів в Калуші. Він тепер там пилососить. Це така кадрова політика? Це такі зміни коли щуку в воду? Ну-ну…

     Слідуючий товариш Летюк. Чому товариш? Бо справжній комуніст, а комуністи, як ви усі напевне знаєте, ніколи не здаються. Ну як у анекдоті – « вуйку у вашому селі є комуністи? Так дитино! Є кому їсти, лиш немає кому робити». То де ж кадрові зміни? На що чекає пані Столярик? Чи він вже і її обіграв? Чи виграв? Вважайте «шановна» - дочекаєтесь і дограєтесь. Народ терпіти не вічно буде!

     Паня Томашівська. Говорять працівники податкової, що вже ніби то «вгодила» новому начальству. Правда чим вгодила, нам не зовсім зрозуміло… Новий начальник кажуть не хлоп, тай ніби й сякого- такого чоловіка має… Та то таке. Не наші проблеми. Будемо спостерігати.

     Начальник корупції Сирота і дальше, говорять, плідно працює, судячи з усього на себе. Бо ж де гучні справи проти «перевертнів» податківців? Їх таких справ і раніше не було, бо як бідкався нашим джерелам пан Сирота Рахміль не давав йому розвернутись, а тепер що Столярик не дає? Так привести її до порядку! Хоча складається враження, що ніхто даному борцю з корупцією не заважає, окрім власної жадібності. Бриє собі з усіх по тихеньку, ну і як «чесний» чоловік, якщо взяв гроші, то які справи.

     А от тепер до посадовців, яких ми в попередній статті лише згадали. Начальники районних інспекцій. Щоб описати подвиги кожного, ніякого часу не вистачить. Та думаємо, їх діяльність і так відома усім прикарпатцям. Хочеться зупинитись лише на деяких,цікавих, на нашу думку, моментах.

     Отже про Калуш ми писали вище, там пилососить Пилосос. Що калушани? Готові терпіти? То починайте витягувати з панчіх чесно і не чесно зароблені «бакси», «еврики», можна і гривні. Бо ж цей пан напевно «троха сі втратив» щоб не вигнали. Тепер буде відробляти.  

     Коломия. Хай з Богом спочиває пані Лубоцька! Земля їй пухом! Говорять люди, що сильний була керівник. А тому більше ні слова. Однак дуже цікавить думка пані Столярик і її київських шефів про те, хто зможе і буде очолювати цю стратегічну, на наш погляд, і багату, на погляд претендентів інспекцію. Земля кажуть гуде від претендентів. А тепер по порядку: бажає очолити і отримати собі цей жирний шматок теперішній начальник податкової з Городенки пан Петрів. Ну прямо спить і бачить себе коломийським царем. Тісно йому в Городенці. Та й правда, що таке Городенка для нього. Кого там видоїш нормально? Селян? Так вже дояні передояні. Та й скільки цукру чи гречки дома потрібно, ну не продавати ж це на базарі. А тут Коломия! Розмах! Наступний претендент на це «хлібне» місце один із теперішніх заступників. Поки що не будемо озвучувати прізвища, та кажуть, що ніби то в усю збирає гроші для вирішення свого кар’єрного злету. Правда для кого збирає, нам ще не зрозуміло і хто йому зможе допомогти не зрозуміло теж. Але, про всяк випадок офіційно застерігаємо пані Столярик від хибних кроків. Стане відомо, що посади продаються, громадськість буде про це повідомлено. А торгівцям непереливки. 

     І ще нам стало відомо про можливе призначення в Коломию «славного» франківського легеня пана Романюка. Хоча це призначення нам здається неймовірним. Бо, як стверджують наші джерела і в податковій і в Міській раді Івано-Франківська і серед так званих «люстраторів» Романюк готовий віддати усе, ба навіть продати душу дияволу, щоб його не забрали від величезного міського корита. І гуде Франківськ, що колишній податковий «мєнт», а тепер великий фахівець в податках Дмитро Іванович включив такі механізми, підключив таких «серйозних» людей, обіцяв навіть організувати місцеву революцію і все лише для того щоб «рулити потоками» міста. Усі «чесні» бізнесюки обласного центру ним підняті і готові порвати за Романюка. Тож спостерігатимемо хто кого. Чи пані Столярик, з своєю «кришою» міністром Білоусом чи пан Романюк з «відомими» франківчанам панами Немішем, Балагурою, Онуфрієвим. Ми ставимо на «наших» А ви? Бо ж де там якомусь Білоусу, якомусь дрібному міністру, а раніше інвестиційному банкіру, до «наших» лоточників, бариг, будівельників. Наші ще в місті щось свиснуть і куплять з потрохами не то що Білоуса, можуть і Обаму купити. Благо Івано-Франківськ місто багате і торгувати землею, дозволами та деребанити бюджет – справа прибуткова. Цікава ситуація чи не так? Пану Петріву Городенки мало, хоче в Коломию, а пану Романюку Коломиї мало, не хоче міняти дійну корову-рекордсменку, на якусь теличку. Та то таке – поживемо побачимо.

     Про Івано- Франківськ не будемо, бо вже й так багато уваги приділили «високо достойному» оператору грошового доїння пану Романюку, хоча маємо на меті, цю найбільшу інспекцію зробити темою окремого матеріалу. І повірте, що почитати буде про що. Заснути не зможете, не відірветесь. 

     Рухаємось далі. Тисмениця. Ну про тамтешнього начальника багато говорити не потрібно. Він весь «в шоколаді» Точніше в хутрі. Всі знають, що таке Тисмениця? От то ж бо!

     Хто там у нас іще на сьогодні? Давайте на сьогодні закінчимо ще одним «мєнтом» в інспекції. Це справжній гуцул, глибоко віруюча людина( церква в податковій), великий співак, гостинний господар, майстер зустрічати і забавляти усіляких «нужних» гостей і взагалі «комсомолка, спортсменка і «очень хорошій чєловєк» пан Шкіндюк. Як стверджують його колеги – цей знає усе, ну правда крім своєї роботи. Та воно йому треба? Поки будуть барани у горах пастись, трембіти грати, гуслянка і «дженджорівка» питись, цей пан може не паритись, ну хіба в якійсь з своїх саун. «Нужний чєловєк». Чи не так пані Столярик?

     На сьогодні достатньо, про наступних у наступних матеріалах.
     Пропонуємо пані Столярик врешті решт почати прислухатись до думки громадян і платників податків і гнати поганою мітлою цей весь зброд. А то якщо «гора не йде до Магомета, то Магомет прийде до гори». Чекаєте на людей з вилами, косами і шинами?  

Далі буде…

вівторок, 1 липня 2014 р.

2014-07-01. Мільйони з повітря.



   Як ми уже писали, не так давно Івано-Франківська міська рада ділила наші із вами гроші. Як ділила? А як хотіла! 

     Але кожен ґазда знає, що для того, щоб було що ділити потрібно щось мати. Отже сьогодні спробуємо поговорити про те, як місто заробляє гроші, а саме лише про один спосіб «чесного» відбору грошей у своїх громадян – збір за паркування!

   Івано-Франківськ звичайно не Київ. Але з кожним роком питання паркування транспорту у місті, а особливо в його центральній частині стає все болючішим. Місць для того, щоб залишити на відпочинок своїх «залізних» коней все менше і менше. Та і ті місця, які є, це щось із розряду прифронтової полоси. Деякі наші співгромадяни виконують ну зовсім циркові трюки, щоб запаркувати автомобіль, а ще деякі «товариші» не раз так припаркують, що хоч плач. Але сьогодні не про культуру паркування. Сьогодні про те кому, куди і скільки йде наших із вами коштів, та хто із цього, як то кажуть «живе».

   Тому ближче до теми. У місті Івано-Франківську, якщо вірити офіційним даним міської влади, налічується орієнтовно 650 місць для паркування автомобілів. А дальше шановні мої, проста арифметика, ну десь на рівні початкової школи. Отже , як відомо усім прикарпатським водіям, плата за паркування одного автомобіля на одну годину становить 3 гривні. Включаємо табличку множення і отримуємо 650х3 =1950 гривень, продовжуємо рахувати -у місяці є тридцять днів, можете сказати шановні, що у вихідні та святкові дні плата за паркування не збирається, але це десь напевно, як казав один відомий кіношний персонаж – «…Нє в нашєм районє», бо у Франківську плата збирається завжди. Отже 1950х30=58500 гривень це у місяць. Ну і рік 58500х12=702000 грн. От така проста арифметика. А тепер, хочу запитати дорогі земляки, а ви зрозуміли, що ця сума – це лише якщо паркування здійснюється одну годину в день? Але ж ми розуміємо і знаємо , що кошти за паркування в місті збираються як мінімум на протязі 6-7 годин. От тому сміло множимо 702000х6=4212000 грн. Цікава сума для міста, чи не так?

     А тепер найцікавіше, як ви гадаєте – хто у місті займається збором за паркування? Згідно інформації з відкритих джерел є собі таке комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто", яке займається  парковками в обласному центрі Прикарпаття. І враховуючи, що підприємство комунальне, то цілком закономірно, що кошти ним зібрані мають потрапляти в скарбницю міста і йти на користь міській громаді. Та не все так просто в нашому навколо комунальному болоті. Більшість із водіїв під час оплати за паркування ніколи не звертають уваги і не замислюються кому ж вони платять. Запаркувався, віддав свої «кровні» і щасливий від того, що не лишив авто де будь, пішов займатись своїми справами. Але чи є так звані «паркувальники» працівниками вельмишановного комунального підприємства? Судячи із того, із якими документами вони працюють, то, як кажуть кляті москалі, «єто вряд лі». Із великим задоволенням повідомляємо вас, дорогі земляки, що ці «товариші» працюють де завгодно, але не на комунальному підприємстві "Технічний центр "Сервіс-Авто". Ви не здивовані? Дійсно, а чому тут дивуватись. Бардак в розподілі коштів, бардак у їх збиранні. Тож має нас наша міська влада, як хоче. На їх каденцію лохів вистачить. Чи може пора перестати бути цими лохами? Думаємо питання риторичне.

     До речі не озвучували жодних прізвищ і посад осіб, що причетні до такої афери з міськими коштами. Тут поле для лету ваших думок шановні. І так зрозуміло хто винен. Але стоїть питання ЩО РОБИТИ?

    І на останок декілька фото для загального розвитку.


Так званий товарний чек за паркування.


«Аусвайс» (документи паркувальника)


Ще один документ збирача.


І паркувальний талон.

Отже хто живе за наші з вами гроші???

Далі буде…