2014.08.22. Ігрища навколо ОДОСП. Спиртові війни по-Франківськи, або хто ви, пане Донченко?

Ситуація навколо нашого "Княгинина" з кожним днем набирає все цікавіших і крутіших обертів. 

Мітинги, пікети, судові справи, походи і поїздки по всіх можливих органах влади і структурах вже стали звичною практикою, як для колективу підприємства так і для усіх ключових гравців в цій далеко не простій ситуації.

І здавалося б просте питання ­ завод може і має працювати, випускати продукцію, яка до речі є достатньо якісною, знаною і 
конкурентоспроможною на території Прикарпаття та і за межами області, колектив, а це більше як триста чоловік, має отримувати, яку не яку, зарплату щоб годувати свої сім'ї, підприємство має отримувати прибутки і сплачувати податки і всі задоволені. Так ні, куди ж там! 

Кожен із ключових гравців, або товаришів, котрі думають, що є ключовими гравцями, мають, як то кажуть свій план. Отже трохи про деякі, нам відомі, плани. 

Гравець перший і на нашу думку найбільше адекватний ­ колектив заводу. Ну в цих усе просто і зрозуміло. Вони хочуть роботи і гідної оплати. А тому їхні бажання і вимоги самі чесні 
і справедливі.

Гравець другий ­ влада. Мали б також хотіти щоб завод працював податки сплачувались, а люди мали роботу. І ще не забуваймо про один аспект ­ імідж і конкурентоспроможність 
області.

Бо ж не так багато на наших теренах потужних і відомих підприємств. То ж обласна влада мала б бути, як ніхто зацікавлена в саме в позитивному сценарії розвитку подій на 
ОДОСП. 

А як на справді? А хто їх знає. На словах нібито так, а на ділі? 

Хоча подейкують знаючі люди, що наш губернатор хоче, щоб "Княгинин" працював. Хоче та не може! А як називається хлоп, який хоче, а не може? Правильно! Тільки не ми це написали, а ви це подумали. Тож звиняйте пане губернатор.  

Наступний гравець, або скоріше гравці ­ це наші " вєздєссущі" будівельники, котрі під егідою і патронатом "доблєсної" і "чєснєйшої" міської влади та під "чутким руководством" 
однієї з політичних сил, не будемо показувати пальцями, вже давно приглядаються до ласого кусочка землі майже у центрі міста. 

Самі розумієте, скільки квартир, а відповідно і "бабла" 
можна заробити збудувавши на місці поки що діючого заводу, якийсь ну типу "елітний" в мікрорайоні. 

От ці товариші, як повідомляють наші джерела, вже віддали "потрібним" людям 50 тисяч вічнозелених "американських" долярів, як аванс за вільне місце на місці поки що діючого 
заводу. 

І з нетерпінням чекають поки питання "потрібними" людьми буде вирішено, "Княгинин" вирізано на метал, а землю звільнено. 

І четвертий, далеко не останній, ба навіть основний, гравець так званий ДП "Укрспирт". 

Правда, якого дядька, якась зареєстрована за старої, злочинної влади Юрою Єнакієвським, у якихось там Броварах, структура вважає себе до цього часу чогось вартою, ми так і не можемо 
зрозуміти. 

А ви? Хоча що тут розуміти. Як каже теперішній керівник цього ДП " Укрспирт", а донедавна, за старої влади, бойовий заступник керівника пан Лагутін, ­ «бабло завжди перемагає зло». 

І очухавшись від кримінальних справ порушених по розкраданню спирту і коштів в "шалених" масштабах, ці "герої зеленого змія" знову хочуть керувати і " схемити". 

Та нічого дивного в цьому ми не бачимо, бо по перше ­ нічого іншого, як красти, вони не вміють, а по друге так звана нова влада ще ні одного скота не взяла за причинне місце і не відправила на зону. 

От і вирішили ці спиртовики, що тепер в них руки дійшли і до нашого ОДОСП. І треба підім'яти завод під себе. З якою метою, запитаєте ви. А з будь якою. Чи то вбити завод і продати 
земельку бажаючим, чи вбити конкурента, щоб взяти ще один ринок збуту для "дикої" хортиці, чи може з іншою метою, можемо лише здогадуватися. Ну як кажуть, ­ чужі думки, темний ліс.

Але...

І тепер про АЛЕ. Прислали ці білядержавні товариші очолити завод у Франківську такого собі пана Донченка. Ну Донченко то й Донченко, нам то що. Так ні. Не досить, що прізвище 
пана звучне, так і родився цей пан, де б ви думали? Правильно ­ у Росії. Це так зараз модно?

Та годі, ми не шовіністи і яка різниця де і хто народився. Тому підходимо об'єктивно. І де шукаємо ? Ну звісно в неті! А що пише нет про цього пана? 

А от і нічого доброго на жаль. Хоча, хочемо сказати, що інтернет на нашу думку ще та помийка і вірити усьому тому, що там лиють не варто. То ж ми лише взяли початкові дані, а дальше провели своє маленьке розслідування. 

Пан Донченко донедавна очолював Мишковицький спиртзавод на Тернопільщині і саме за його керівництва було викрадено із заводу 1 000 000 літрів спирту. На суму 23 000 000 гривень. З яких особисто йому, по інформації його колишніх підлеглих, дісталось 2 300 000 грн. 

Не слабо, правда? Кримінальна справа по даному факту ще не закрита, а ще чи то розслідується, чи то валандається в УМВСУ в Тернопільській області. І це ще не все про даного пана. 

Як стверджують його колишні колеги, він тривалий час виконував функцію "смотрящого" за спиртовими заводами сусідньої Тернопільської області, щомісячно збираючи для, як він сам стверджував, Юри Єнакієвського, по 100000 гривень з кожного керівника спиртзаводу в місяць. 

А заводів спиртових на Тернопільщині не так як у нас, а 11. Цікава сума, Чи не так? Вмієте рахувати? Тож не можемо стверджувати віддавав, чи не віддавав, при тому присутні не були, але що збирав у місяць більш як мільйон, то джерела підтверджують. 

Звичайно ви можете сказати, що злодій у злодія, то не шкода, та нам до Тернопільських злодіїв далеко, а от що планує 
вкрасти пан чи товариш Донченко у нас на ОДОСП нам не байдуже! Тож закономірне питання, дорогі земляки, ­ чи такого керівника ми потребуємо на одному із стратегічних підприємств 
області?...
Далі буде.

P.S. Картинка з iнтерета для привернення уваги.

2014.08.15. Вони повертаються?..

Шановні дорогі земляки! Скажіть, а наша толерантність має межі? 

На наш погляд меж не має. Бо ж як можна розцінювати той факт, що у славному місті Івано-Франківськ, у столиці бандерівського краю, місті про яке кляті москалі розказують страшні речі, зовсім спокійно і навіть з певною «помпою», ба навіть із залученням ЗМІ відбувається безсоромний шабаш! 

Так саме відьомський шабаш. Бо по іншому назвати цю гидоту просто не можливо. Про що ми, запитаєте ви? А ось про це Правда.if.ua. 

Так! І це у нашому місті!

Тож трохи інформації для необізнаних: сорок делегатів із різних куточків області, до речі, дуже і дуже цікаво, ким саме були делеговані ці проститутки, зібрались у самому центрі Івано-Франківська і дозволили собі щось там обирати і вирішувати. 

Вони створили, чи думають що створили, Івано-Франківську обласну регіональну партійну організацію Партії розвитку України. Уявляєте? 

І вони навіть обрали собі лідера, чи то підера, чи то фюрера. 

І став ним не хто не будь, а пан, чи то товариш, хоча тамбовський вовк йому товариш, одним словом непотріб, на якому пробу немає де ставити, Володимир Клюс. 

Забув, напевно, цей Клюс, як ще недавно разом із великим «регіоналом» Чудновим вихваляли «справжнього лідера», а для нас із вами, сволоту Януковича. 

А тепер, напевно, щось у лісі здохло, дай Боже щоб сепаратист, бо воно вилізло на трибуну, перед такими як і сам запроданцями, і строїть із себе велике «цабе». 

Ну знаєте, шановні. Була думка що це десь там на Сході всяка нечисть голови попідіймала, ну про Київ не говорив тільки ледачий, але щоб у нас, тут і так спокійно. 

А ми люструємо, ну тут у нас «Правий сектор», «Самооборона», громадськість. І де вони усі? То може ви шановні скажете, що нічого страшного, у нас демократичне суспільство і всі політичні проекти мають право на життя. 

Ну-ну... Тобто партія ригів лише помінявши назву має право на існування? 

А вам не цікаво, шановні, яка мета створення у нас в області осередку цієї так званої партії? І чи не цікаво вам, хто їх фінансує? 

І саме основне – хто має стати тут у нас на Прикарпатті має стати електоратом цієї, з вашого дозволу, партії. 

Чи не ті «гості» із Сходу, що заполонили усі ресторани, кавярні і «ригаловки» міст області? Спробуємо розібратись. 
Надіємось із вашою допомогою.

Далі буде...

2014.08.07. "Наша міліція нас береже..."

Ми усі напевно вірили, що після революції у нашій з вами державі, хоч щось та змінилось. 

Ну, наприклад, міліція... Та де там. Звіряче побиття міліцією патріотично налаштованих громадян, які прийшли протестувати проти запроданки Лорак доводить, що ці тварини не зміняться ніколи. 

Звичайно у нас на Прикарпатті таке напевно не можливо, принаймні хочеться у це вірити. Наші «мєнти» зараз людей ніби то й не б’ють, хоча доходить інформація, що доїти почали із новими силами. 

Мова йде про ВДСБЕЗ та службу «ДАЙ». 

Подейкують люди що ці орли трохи оправили пір’я і щипають не «падєцкі». Але ми сьогодні не про це. 

Діяльність цих товаришів стане темою однієї із наступних наших публікацій. А сьогодні хочемо провести невеликий правовий «лікбез». 

Отже: Ви патріот і борець за справедливість? У Вас є що сказати цій владі? Ви хочете вказати банді на її місце? 

Тоді ми йдемо за вами! – наслідуючи відомий рекламний слоган, діють сьогодні правоохоронні органи України стосовно громадсько-політичних організацій, та і окремих громадян, які активно, у законний спосіб, протестують проти політики знищення української держави та знищення українського народу. 

Часто наші ГРОМАДЯНИ потрапляють під арешт, моральний та фізичний вплив правоохоронців, бо не знають своїх прав, а також обов’язків працівників органів МВС під час процедури затримання.

Якщо влада перетворила правоохоронні органи в інструмент політичного тиску і переслідування, ми повинні вміти себе захищати!

Коли працівники міліції звертаються до вас, то, перш за все, вони повинні представитися (назвати своє прізвище, імя, звання), показати за Вашою вимогою службове посвідчення 

(ч.2 ст.5 Закону України «Про міліцію»). 

І нічого дивного не буде, якщо ви представитеся і попросите цю "людину" зробити те ж саме. 

(Якщо встигнете із цими тваринами) 

Візьміть ручку, олівець, якщо є можливість (І запхайте куди зможете поцілити) – запишіть, немає можливості – намагайтеся запам’ятати, хто ця людина, на якій вона посаді, щоб ви знали, куди вас везтимуть. (Якщо везтимуть притомного, а не тягнутимуть б"ючи куди не попадя).

Це в абсолютній більшості випадків вплине на цю (людину?) і, якогось нахабства чи зловживань можна буде (уникнути?), бо працівник міліції побачить, що ви знаєте свої права і знаєте обов’язок працівника міліції представитися таким чином, щоб ви це запам’ятали. (Надіюсь допоможе)

Коли вас намагаються затримати й доставити в міліцію, насамперед треба запам’ятати, що активно пручатися цьому процесу не можна (А ТРЕБА!), тому що вас відразу ж звинуватять у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. (І так звинуватять у всіх смертних гріхах) 

Це призведе до того, що вас можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУАП. Так звичайно роблять, коли людину необхідно “легально” затримати в стінах міліції на кілька діб.(Або й на довше! Аби лишитись цілим!)

Що ж робити?

Перше. Добре запам’ятати, що вимога працівника міліції повинна бути законною (Малоймовірно в нашій країні). 

Тобто, у міліціонерів повинні бути підстави для вашого затримання, й вони повинні вам повідомити про них негайно (Як би ж то) при затриманні, як того вимагає ст. 29 Конституції України та ст.11 ЗУ «Про міліцію, ст.. 106 КПК України .( І де це працює?)

Їх відмовки, що вам усе пояснять у міліції, у жодному разі не повинні вами сприйматися. Коли ви потрапите до міліції, там вам вигадають купу підстав, у тому числі й тих, про які ви навіть не підозрюєте, наприклад, що ви нецензурно лаялися й порушували громадський спокій.

Друге. Пам’ятайте, що вас оберігає ст. 19 Конституції України, яка говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Тому, поки вам не пояснять законну причину затримання, ніхто не може вас примусити йти в міліцію. (Хіба затягнути).

Існує вичерпаний перелік підстав для затримання:

- якщо особу застали безпосередньо під час здійснення злочину (правопорушення) або відразу після нього;

- якщо потерпілі або очевидці прямо вкажуть, що саме ця особа вчинила злочин (правопорушення);

- якщо на підозрюваному, на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину;

- якщо особа намагається втекти або не встановлена особистість підозрюваного.

( - і основна ВИ просто не сподобались)

Третє. Якщо все-таки міліціонери наполягають на затриманні, вимагайте складання протоколу про адміністративне правопорушення, або протокол затримання прямо на місці, а не в міліції.(Якщо ті телепні звичайно вміють писати і читати, бо в основному тільки рахувати) 

У протоколі неодмінно повинна бути зазначена дата й час вашого затримання, прізвище й посада співробітника міліції, що вас затримує, суть вашого затримання з обов’язковим посиланням на норму закону, що його передбачає.(Дивись вище)

При затриманні працівник міліції зобов’язаний видати вам копію протоколу.(А не тільки бити по печінці).

Четверте. Якщо затримання все-таки відбулося, вимагайте негайно повідомити ваших чоловіка/дружину або інших родичів про місце вашого перебування або прямо зв’яжіться з вашим адвокатом. (Якщо встигнете і вас почують).

Право на юридичну допомогу й на повідомлення рідним про місце вашого перебування передбачене тією ж ст. 29, пункт 6 Конституції України, а також ст. 261 КпАП. (Як казали в одному відомому кінофільмі «ТОЛЬКО НЕ В НАШЕМ РАЙОНЕ»).

П’яте. Будучи затриманим, нічого не підписуйте і не ведіть жодних переговорів з міліціонерами. Пам’ятайте, що коли вас затримали як підозрюваного у скоєнні злочину, то час затримання минає через 72 години, якщо не буде пред’явлена постанова судді (ПРОДАЖНОГО І НАСКРІЗЬ ПІДКОНТРОЛЬНОГО) про обрання вам запобіжного заходу “утримання під вартою”.

А якщо вас затримали за адміністративне правопорушення, то час вашого затримання минає через 3 години після того, як буде встановлена ваша особа. («Щастливіє часов не наблюдают»). От чому так важливо, щоб протокол про затримання був складений негайно, у момент затримання, із вказуванням точного часу затримання. (Дивись вище).

Ви маєте право на адвоката (ст. 271 КпАП, ст. 47 КПК України).( І ще багато інших прав. Тільки кого вони цікавлять ці ваші права!!!).

Шосте. Ніколи не залишайте безкарним порушення ваших особистих прав і свобод. Нагляд за органами внутрішніх справ здійснює прокурор, і про всяке “свавілля”, що чинили з вами в міліції, обов’язково опишіть у скарзі в прокуратуру. (Або на село бабусі! допомагає однаково!).

А взагалі, допоможи НАМ БОЖЕ! (Якщо не хочемо допомогти собі самі!!!).